View this email in your browser

Що там з ковідом?

Команда Українського центру охорони здоров’я (UHC) уважно стежить за поширенням ковіду в Україні. Щотижня наші аналітики дають свою оцінку ситуації.

Багаті країни вакцинуються швидше, ніж бідні. Але є винятки.

Наприклад, мало вакцинують в Австралії, Новій Зеландії та Південній Кореї. Ці країни звели поширення COVID-19 майже до нуля, тому, схоже, наразі не визначили вакцинацію пріоритетом.

Натомість деякі бідніші країни як Чилі, Монголія та Уругвай вакцинують дуже добре. Це свідчить про те, що успішність кампанії не завжди залежить від грошей, а більше від організації процесу, пріоритетів та спроможності урядів.

На графіку можна побачити чітку кореляцію між рівнем ВВП та відсотком вакцинованих громадян. У скупченні в нижній лівій частині зображено більшість африканський країн, деякі країни Азії, та інші країни, які вакцинують дуже погано. Серед них і Україна.

За часткою вакциноваго населення Україну випереджають значно бідніші країни.

Україна займає позицію, нижчу від загального тренду. Є багато країн зі схожим рівнем ВВП, але значно вищим відсотком вакцинованих. Це, наприклад, Йорданія, де вакциновано 10,4% населення, Сальвадор — майже 17% населення, Марокко — 21%. В Україні натомість щеплення отримало близько 2,3% людей. У Марокко з населенням у 36,5 млн та меншим, ніж ВВП в України, вакциновано майже у 10 разів більше населення.

Більше щеплень проти COVID-19 навіть у Зімбабве та М’янмі (з 54 млн населення) та в понад 2 рази меншим ВВП.

Друга хвиля захворюваності на COVID-19 (з вересня по грудень 2020) спричинила найбільшу кількість надлишкових смертей.

Йдеться про 31 033 надлишкові смерті протягом чотирьох місяців. До них слід додати більш ніж 16 тисяч смертей внаслідок COVID-19, які потрапили в офіційну статистику. Це максимальні потенційні втрати України від осінньої хвилі — як і через COVID-19, так і через пов’язані з ним причини.

У третій хвилі таких надлишкових смертей було 6872. Це з лютого по березень 2021. Дані за квітень ще не опубліковані.

У третій хвилі поки бачимо не такий високий рівень надлишкової смертності. Хоча й в квітні був потужних спалах, але навряд чи разом із квітневою статистикою вдасться перебільшити показники другої хвилі.

Популізм вбиває більше, ніж COVID-19

Однак, дані Держстату показують несподіване: імовірно, найбільш смертельною була не ця, а попередня осіння хвиля, яка тривала з вересня до грудня минулого року. Вона спричинила величезну кількість “надлишкових” смертей — цифра може сягати понад 30 тисяч на додачу до офіційних 16 тисяч загиблих від COVID-19.

Навесні 2021-го маємо показник значно менший. Чому? По-перше, значно більшу частку летальних випадків справді зареєстрували. Більше людей змогли потрапити до лікарень і отримати допомогу. Частина з них не одужали, але ці випадки були зафіксовані. По-друге, уряд запровадив карантин, щойно ситуація стала критичною.

У листопаді та грудні 2020 уряд вирішив, що “пропетляє” без запровадження обмежень. І це не дивлячись на те, що ситуація у великих містах — Києві, Харкові, Одесі — була катастрофічною. Швидка не встигала виїжджати на виклики. Нові ковід-відділення заповнювалися миттєво після відкриття. Знайти місце у реанімації було неможливо. Водночас міністр запевняв, що “в середньому” процент завантаженості лікарень не такий вже й поганий.

Уряд робив все, щоб не приймати єдино необхідного рішення, попри чітку позицію експертів. Це було непопулярно — закривати країну перед святами. Тому спершу вигадали “карантин вихідного дня”, а тоді запланували обмеження на період після Нового року — ще одне наше “ноу-хау”. Ми були чи не єдиною країною Європи, яка не запровадила обмежень, коли система не могла впоратися з потоком хворих.

У цього, як ми тепер знаємо, була ціна. Її заплатили 30 тисяч українців, зокрема ті, яким не знайшлося місце у лікарні, або до яких не змогла приїхати швидка.

Необхідні додаткові дослідження, щоб скласти більш точну картину, та порахувати більш точну кількість жертв. Але один висновок очевидний — популізм справді вбиває.

Огляд ситуації підготували: Павло Ковтонюк, Діана Руснак

Вийшов шостий епізод подкаста «Здоровий інтерес»